Другий сезон подкасту «Простими словами» присвячений захисним механізмам психіки. У дев’ятому епізоді подкасту говоримо про заперечення. Заперечення – це ранній захисний механізм психіки, який допомагає впоратися людині з емоціями. Людина відмовляється прийняти їх існування, захищаючи в такий спосіб психіку.

У цьому епізоді ми пояснюємо, що таке заперечення, як воно допомагає психіці адаптуватися у стресових ситуаціях та як цей захисний механізм пов’язаний із маніакально-депресивним розладом.

Підписуйтеся на телеграм-канал про подкасти «Міністерство подкастів України»

Що таке заперечення та як воно працює

Заперечення – це примітивний захисний механізм, за допомогою якого людина намагається впоратися з неприємностями, відмовляючись прийняти їхнє існування. При запереченні до мозку майже не потрапляє інформація, пов’язана із тривогою або складними переживаннями. Кількість цієї інформації звужується до мінімуму або взагалі не усвідомлюється.

Для дітей заперечення є нормою, оскільки дитячий мозок ще не здатний вмістити так багато інформації, тому певна її частина заперечується та не потрапляє до мозку. Дитячим пізнанням керує переконаність: «Якщо я цього не визнаю, значить, цього не трапилося»

У нас є пропускна здатність хвилюватися, витримувати напругу й певний об’єм тривоги або відчуття небезпеки. Коли об’єм складних переживань стає великим, заперечення працює як допоміжний шлюз, який залишає певну частину тривожної інформації ззовні.

Заперечення рідко відбувається з тим, що для нас поживно. Зазвичай воно спрацьовує в зоні напруги та спрямовує свою дію на звуження кількості переживань і напруги.

У деяких життєвих ситуаціях заперечення рятує

Заперечення пов’язане з темою горя та втрати. Коли трапляється горе, перша стадія, якою часто стикаються люди – шок, людина заперечує та не усвідомлює, що сталося щось погане. Наприклад, ми не можемо повірити у смерть близької людини й заперечуємо цей факт, захищаючи себе від складних переживань.

Цей захисний механізм захищає психіку від великого обсягу нестерпних емоційних переживань і здатний на певний час зупиняти їхній потік. Коли психіка вже немає стільки вільного простору, аби вмістити туди ще більше переживань, заперечення відсіює переживання, які вже не вміщаються.

Також цей захисний механізм допомагає впоратися з великою кількістю переживань у деяких професіях. До прикладу, журналістам, які висвітлюють воєнні або трагічні події, часто доводиться знижувати свою чутливість і несвідомо застосовувати заперечення, аби полегшувати свою роботу.

Журналісти вигорають через те, що перебувають у постійному контакті з тяжкими емоційними переживаннями. Тому заперечення допомагає їм уберегти свою психіку від стресу та складних переживань.

Заперечення та маніакально-депресивний розлад (біполярний розлад)

Маніакально-депресивна організація психіки часто пов’язана із запереченням. Люди, для яких заперечення є основним способом захисту, маніакальні за своїм характером.

Заперечення знижує чутливість до себе, а також знижує здатність відчувати свої розміри. Перебуваючи в маніакальній фазі, людина заперечує реальність.

Наприклад, у стані манії людина може заперечувати свої фізичні потреби, фінансові труднощі, особисті слабкості й навіть свою смертність. У такому стані людина може переоцінювати свої можливості, заперечуючи той факт, що вона чогось не може.

Через те, що люди з біполярним розладом дуже часто не чутливі до себе, вони можуть у стані манії довго не спати, ігноруючи свою потребу у сні. Коли людина заперечує цю потребу, вона може не відчувати, що виснажується.

Але потім за це однаково доводиться платити. Психіка виснажується й настає депресивна фаза. Депресія робить неможливим ігнорування складних емоційних переживань, на відміну від манії, яка надає їм психологічну незначущість.

Заперечення як адаптивний захисний механізм потрібне для того, аби мати змогу фокусуватися у випадку стресу. У конкретній ситуації це корисно, але якщо ми говоримо про заперечення в динаміці розвитку особистості, тоді це перестає бути нормою. Заперечення стає проблемою тоді, коли людина більше не може ігнорувати тривогу та складні емоційні переживання.

Що подивитися на цю тему


Серіал «Голяк» (2018 рік) – у цьому серіалі в головного героя діагностований біполярний синдром, з яким він намагається жити. Цікаво спостерігати за його стосунками із психотерапевтом, який перебуває в залежних стосунках із жіночими колінами.

Фільм «127 годин» (2010 рік) – головний герой застряє в ямі на 127 годин. У якийсь момент у фільмі добре зображується стадія заперечення й очікування, що його врятують.


Що почитати на цю тему


Андерс Гансен «Інстамозок» – у цій книжці описується цікава частина нашого контексту, у якій люди намагаються заперечувати свою залежність від гаджетів і соціальних мереж.


Новий сезон «Простими словами»

Apple Podcasts, SoundCloud,
Spotify, Google Podcasts,
CASTBOX

ПРОДЮСЕР: Костя Гузенко

ВЕРСТКА ТА ДИЗАЙН: Катерина Шерстобітова

ОБКЛАДИНКА: Альбіна Колесніченко

Текст: Анастасія Шумілова

ВЕДУЧІ: Марк Лівін, Ілля Полудьонний